Омріяні десять соток. Чи можна в Україні безкоштовно отримати земельну ділянку?

Законодавча база

В головному документі суверенної України – Конституції – чорним по білому гарантується право усім громадянам і юридичним особам отримати право власності на землю винятково відповідно до закону.

Про це сказано в 14-ій статті Конституції. Головний документ посилає нас до 118-ої статті Земельного кодексу, в якій мова йде про право громадян України на безкоштовне отримання земельної ділянки. У цій статті профільного кодексу не лише вказується, що громадянин має право на безкоштовний наділ, але і наводиться повний алгоритм дій, які необхідно вчинити претендентові. Про це – далі.

Готуємо документи

В орган виконавчої влади громадянин, що бажає безкоштовно отримати земельну ділянку, зобов’язаний подати заяву, в якій вказується цільове призначення необхідної землі. Окрім цього, необхідно прикласти площу ділянки, графічні матеріали (план-схему розташування земельного наділу), документи, що підтверджують спеціалізацію – у разі, якщо громадянин має намір отримати землю під ведення сільськогосподарської діяльності.

Скільки землі і для чого?

У статті 121-ої Земельного кодексу України чітко розписано, скільки і кому належить землі. Так, для тих, хто збирається побудувати будинок, необхідно знати, що згідно із законом їм належить не більше 0,10 гектара – тобто, десяти соток. Проте це норма дійсна тільки для міст, для будівництва і обслуговування будинку в селі можна отримати до 25-ти соток. У селищах – до 15-ти соток.

Під будівництво гаража кожен громадянин має право отримати 1 сотку землі, а для будівництва дачі – не більше десяти соток.

Під ведення садівництва кожному громадянину надається 12 соток. Нерідко на цій землі ще і відбудовують дачні будиночки.

Приватне фермерське господарство може розташуватися на території земельного паю, і площа ділянки може варіюватися. Все залежить від того, на території якої сільської або селищної ради розташовуватиметься ферма.

Селянське господарство, розмірами менше ферми, може займати під сільськогосподарську діяльність не більше 2-х гектарів.

Чи так все просто?

Нажаль, ні. Те, що в українських законах вважається догмою, на практиці має масу нюансів. Все тому, що зазвичай бюрократія не сприяє вирішенню земельних питань, та ще і законодавчі парадокси іноді призводять до того, що одна стаття одного закону так чи інакше суперечить статті іншого закону.

Так, органи виконавчої влади на місцях при повному пакеті документів від заявника (див. вище) з чітким описом того, під що саме громадянинові потрібно земельну ділянку, зобов’язані надати йому наділ або хоч би дозвіл на підготовку до його отримання. На ділі ж можновладці тільки перешкоджають, присилаючи сухі відписки, суть яких зводиться до наступного : вільні місця відсутні. Іноді потік заяв від населення в місцевих радах взагалі відмовляються розглядати, ховаючи папір “під сукно”.

Оскаржити чиновницьку байдужість можна, проте це довгограюча процедура, що віднімає масу часу, нервів і коштів. Крім того, в суді можуть відмінити незаконне рішення, але не ухвалити нове, а направити його ще раз на розгляд в ті ж органи місцевого самоврядування. А там знову віддрукують відмову, і все починається по колу. До безкінечності.

Є і прецеденти

Завзятість в цьому питанні напевно допоможе перемогти бюрократію. Це довів власним прикладом Олег Недотишко – житель села Острів Тернопільського району Тернопільської області.

Чоловікові сільрада тричі відмовляла у виділенні земельної ділянки під зайняття індивідуальним садівництвом, і він звернувся за захистом своїх інтересів до суду. У храмі Феміди Недотишко зумів довести, що депутати на сесії сільради своєю відмовою у виділенні ділянки грубо порушили його конституційні права. Суд першої інстанції став на захист інтересів позивача, повністю задовольнивши його вимоги. У сільраді вирішили оспорити рішення райсуду, але Львівський апеляційний адміністративний суд залишив рішення суду першої інстанції в силі. Тоді влада Острова звернулася до Касаційного суду, де утретє програла.

Але не у усіх вистачить сил і терпіння відстоювати свої конституційні права, як Олег Недотишко. Тим дивовижніше прецедент в юридичній практиці.

АТО, та не те

Першочергове право на отримання землі у власність над усіма категоріями громадян мають учасники бойових дій. Це стосується окремо усіх учасників АТО/ООС, і обмовляється в Законі “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Алгоритм отримання землі АТОшниками той самий, лише до пакету документів додається посвідчення учасника бойових дій. Правда, не завжди чиновники розуміють необхідність виділення ділянки ветеранам. Тому в офісах Держгеокадастрів по всій країні регулярно відбуваються мітинги і скандали – аж до підпалу шин.